Вплив трансплантації тканини фетального мозочка на перебіг синдрому спастичності та хронічного больового синдрому при експериментальній травмі спинного мозку у щурів

Головна/2017, Том 5, № 1/Вплив трансплантації тканини фетального мозочка на перебіг синдрому спастичності та хронічного больового синдрому при експериментальній травмі спинного мозку у щурів

Вплив трансплантації тканини фетального мозочка на перебіг синдрому спастичності та хронічного больового синдрому при експериментальній травмі спинного мозку у щурів

Медведєв В. В.1, Сенчик Ю. Ю.2, Тататрчук М. М.3, Драгунцова Н. Г.3, Дичко С. М.3, Цимбалюк В. І.3
1Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна
2Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги, Київ, Україна
3ДУ “Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України”, Київ, Україна

Резюме

Синдром спастичності та хронічний больовий синдром виявляють у більшості пацієнтів у різний період після перенесеної спінальної травми. Відомі на даний час синтетичні чи напівсинтетичні матрикси, тканинні та клітинні трансплантати, що застосовують в лікуванні пошкоджень спинного мозку, можуть впливати на розвиток синдрому спастичності та хронічного больового синдрому.
Мета дослідження. Дослідити вплив алогенної трансплантації тканини фетального мозочка (ТТФМ) на перебіг синдрому спастичності та хронічного больового синдрому на моделі експериментальної травми спинного мозку у щурів.
Матеріали і методи. Тварини – білі безпородні щурі-самці (5,5 міс, 300 г); експериментальні групи: 1 – травма спинного мозку (n = 16), 2 – травма спинного мозку + негайна гомотопічна трансплантація фрагменту тканини фетального (18-й день гестації) мозочка (n = 15). Модель травми – лівобічний половинний перетин спинного мозку на рівні Т11; верифікація спастичності – за шкалою Аshworth та електронейроміографічно; тяжкого больового синдрому – за наявністю аутофагії.
Результати. ТТФМ не впливає на частоту тяжкого нейропатичного больового синдрому, супроводжується раннім (1-й тиждень) дебютом клінічних ознак спастичності, достовірно підвищує її рівень (1-3-й тиждень), що, найбільш ймовірно, обумовлено глутаматергічним впливом нащадків незрілих клітин трансплантату – попередників зернистих нейронів кори мозочка. Максимальний приріст показника спастичності у випадку ТТФМ спостерігали на 3-му тижні, у контрольній групі – впродовж 1-4-го тижня. Починаючи з 4-го тижня після ТТФМ і до кінця експерименту характерна стабілізація показника у інтервалі 1,8-2,1 бали, що, ймовірно, пов’язано з відстроченою автоімунною загибеллю мотонейронів перифокальної зони. Станом на 24-й тиждень рівень спастичності за умов ТТФМ недостовірно поступався показнику контрольної групи – 2,1 ± 0,3 проти 2,6 ± 0,4 балів Ashworth відповідно.
Висновки. Негайна трансплантація тканини фетального мозочка після моделювання пошкодження спинного мозку у щурів у короткотерміновій перспективі спричиняє проспастичний, а у довготерміновій – стабілізуючий спастичність вплив.

Ключові слова: травма спинного мозку; трансплантація тканини фетального мозочка; регенерація спинного мозку; синдром посттравматичної спастичності; хронічний больовий синдром

Full Text PDF

Medvediev VV, Senchyk YuYu, Tatarchuk MM, Draguntsova NG, Dychko SM, Tsymbaliuk VI. Effect of fetal cerebellum tissue transplantation on the spasticity and chronic pain syndrome after spinal cord injury in rats. Cell and Organ Transplantology. 2017; 5(1):50-55. doi:10.22494/cot.v5i1.68

 

Creative Commons License
Is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.