Новини

Головна/Новини

7 листопада 2013 року Інститут клітинної терапії та Координаційний центр трансплантації органів, тканин і клітин МОЗ України провели науково-практичну конференцію з міжнародною участю “Клітинні технології в акушерстві, гінекології, неонатології та дитячій неврології” присвячену 10-річчю Інституту клітинної терапії.

Разом з провідними вітчизняними фахівцями в області акушерства, гінекології, онкології, дитячої неврології та нейрохірургії, на конференції на запрошення Інституту клітинної терапії також виступили з доповідями всесвітньо відомі вчені з США, Європи, Сінгапуру, Кореї. Зарубіжні колеги представили українській аудиторії результати новітніх клінічних досліджень з ефективності застосування стовбурових клітин у лікуванні гіпоксично-ішемічних ушкоджень головного мозку новонароджених та ознайомили з сучасними трендами в лікуванні даної патології з використанням можливостей передових біотехнологій.

Професор Джеймс Керролл з Georgia Regents University University, США, у своїй доповіді “Стовбурові клітини в лікуванні гострого гіпоксично-ішемічного ушкодження головного мозку у новонароджених” дав теоретичне обґрунтування та представив клінічний досвід застосування стовбурових клітин пуповинної крові для лікування гіпоксично-ішемічного пошкодження головного мозку у дітей, а також розглянув патофізіологічні аспекти розвитку даного захворювання. Професор відзначив, що пуповинна кров містить попередники усіх клітин, включаючи нейрони, але підкреслив важливість якісного збору пуповинної крові досвідченим персоналом для забезпечення високої якості клітинного препарату. У доповіді були представлені узагальнені дані доклінічних досліджень та 7 клінічних випадків, що вказують на ефективність застосування різних видів стовбурових клітин для лікування пошкодження головного мозку. Однак, в експериментальних дослідженнях відновлення нейронів стовбуровими клітинами не підтверджувалося результатами гістологічних досліджень. Таким чином, враховуючи інноваційність даного терапевтичного підходу, доповідач зробив висновок про необхідність більш масштабних клінічних досліджень, перш ніж однозначно декларувати його ефективність, а також звернув увагу на тканину пупкового канатика в якості цінного джерела стовбурових клітин.

Доктор Джіун Лі з National University Health Systems, Сінгапур, у доповіді “Клітини аутологічної пуповинної крові для лікування гіпоксично-ішемічної енцефалопатії – пілотне дослідження терапевтичних можливостей і безпеки” також торкнувся даних експериментальних досліджень, згідно з якими клітини пуповинної крові зменшують прояви пошкодження головного мозку. Лектор підкреслив, що пуповинна кров – це досить доступне джерело стовбурових клітин, що підвищує її цінність і можливості клінічного застосування. Вчений представив результати пілотного клінічного дослідження з вивчення можливості застосування інфузії клітин аутологічної пуповинної крові для лікування пошкодження головного мозку у новонароджених. У дослідження увійшли новонароджені з другою і третьою стадіями гіпоксично-ішемічного ушкодження головного мозку. Для лікування застосовувалися зразки пуповинної крові, збіднені еритроцитами та із зменшеним об’ємом плазми, оброблені в Сінгапурському банку пуповинної крові автоматизованим методом з використанням технології Sepax. Кінцевий клітинний продукт вводили чотириразово: першу дозу стовбурових клітин пуповинної крові пацієнт отримував у віці 12 годин, інші – через 24, 48 і 72 години від народження. Розвиток дитини моніторували протягом 18 місяців, двічі провівши пацієнтам магнітно-резонансну томографію. За результатами проведеного етапу клінічного випробування автори роблять висновок щодо терапевтичної можливості та безпеки застосування аутологічної пуповинної крові для лікування гіпоксично-ішемічного ушкодження головного мозку і вказують на необхідність проведення багатоцентрових рандомізованих клінічних випробувань даного терапевтичного підходу.

Представник польського банку пуповинної крові (PBKM) доктор Даріуш Боручковскі представив доповідь з досвіду трансплантації гемопоетичних і мезенхімальних стовбурових клітин пуповинної крові групи компаній Famicord, що об’єднує провідні європейські банки стовбурових клітин, включаючи PBKM. Доктор Боручковскі зазначив, що одночасно з пуповинної кров’ю, яка є визнаним і широко застосовуваним джерелом стовбурових клітин, в останні роки нові можливості для лікування вродженої та набутої патології представляють стовбурові клітини тканини пупкового канатика, або так званого вартонового желе. Даріуш Боручковскі представив перші в Польщі випадки застосування стовбурових клітин з вартонового желе, перший у Європі досвід застосування нейральних клітин-попередників, отриманих з пуповинної крові, і результати 13 трансплантацій алогенних зразків пуповинної крові з кріобанків групи Famicord. Мезенхімальні стовбурові клітини, оброблені в РВКМ, застосовувалися у 7 пацієнтів з гострим і у 3 – з хронічним синдромом “трансплантат-проти-хазяїна”, резистентним до дії стероїдів. Реципієнтами алогенних зразків пуповинної крові були 12 дітей, серед них 3 – з гострий лімфобластним лейкозом, 1 – з рецидивом нейробластоми після аутологічної трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин, 2 – з мієлодиспластичним синдромом, 1 – з анемією Фанконі, 1 – з гістіоцитозом з клітин Лангерханса, 1 – з хронічною гранулематозною хворобою, 1 – з апластичною анемією і 1 – з гострим мієлолейкозом. Аутологічну трансплантацію гемопоетичних стовбурових клітин провели 16-місячній дитині з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією. 10 трансплантацій зроблено в Польщі і 3 – в Угорщині. Всі трансплантати прижилися, ускладнень або побічних реакцій не спостерігалося, тільки у 1 пацієнта мало місце підвищення температури тіла. У дитини з нейробластомою через 18 місяців стався рецидив. Рецидиви захворювання мали місце і у 2 дітей з гострим лімфобластним лейкозом. Інші пацієнти на сьогоднішній день знаходяться в повній ремісії. У хлопчика з гіпоксично-ішемічним пошкодженням головного мозку відзначено функціональне поліпшення. Серед пацієнтів з синдромом “трансплантат-проти-хазяїна” 2 хворих померли від ускладнень основного захворювання, інші 8 в задовільному стані виписані додому. Таким чином, узагальнивши результати 23 трансплантацій і дані літератури, доктор Боручковскі зробив висновок, що стовбурові клітини пуповинної крові та вартонового желе можуть застосовуватися в клінічній практиці.

Професор МінЮнг Кім з Республіки Корея (CHA Bundang Medical Centre) у доповіді “Лікування дітей з дитячим церебральним паралічем пуповинної кров’ю, потенційоване еритропоетином” підкреслила, що дитячий церебральний параліч – головна причина інвалідності в ранньому дитячому віці, а алогенна пуповинна кров має терапевтичний потенціал для лікування даної патології. З метою вивчення ефективності та безпеки алогенної пуповинної крові для лікування дитячого церебрального паралічу групою дослідників під керівництвом професора проведено рандомізоване плацебо-контрольоване клінічне дослідження, в якому одночасно з реабілітаційної терапією пацієнтам проводилося лікування стовбуровими клітинами пуповинної крові, потенційоване і не потенційоване еритропоетином. У дослідження увійшло 96 пацієнтів, спостереження за якими протягом 1 року не показало будь-яких побічних ефектів такої терапії. Автори зробили висновок, що комбіноване лікування інфузіями алогенної пуповинної крові та rhEPO запобігає погіршенню моторних і когнітивних функцій у дітей з церебральним паралічем, що супроводжувалося структурними та метаболічними змінами в головному мозку.

Доктор медичних наук Л.Д. Пічкур, завідувач відділенням відновної нейрохірургії НДІ нейрохірургії ім. А. П. Ромоданова представив надзвичайно цікаву доповідь про результати нейротрансплантації у 216 хворих з дитячим церебральним паралічем. Кризів відторгнення та інших ускладнень в післяопераційному періоді не спостерігалося. Через 5-6 місяців після операції тільки у 6% хворих стан залишилося без зміни, у той час як у 78% дітей результати лікування оцінені як добрі. Зокрема, було відзначено виражений позитивний вплив нейротрансплантації на відновлення рухових функцій, поліпшення основних рухових актів, що супроводжувалося зниженням рефлекторної активності м’язів при спастичних формах ДЦП (у 186 хворих). Таким чином, зроблено висновки про те, що інтратекальна трансплантація ембріональної нервової тканини, отриманої з фрагментів мозку 9-тижневих ембріонів, є ефективним методом лікування дитячого церебрального паралічу і кращих результатів вдається досягти у дітей у віці 3-6 років.

Професор С.К. Євтушенко з Донецького національного медичного університету ім. М. Горького у своїй доповіді “Щодо вибору реципієнта з церебральним паралічем для ефективного застосування клітинних технологій з лікувальною метою” розглянув питання ефективного застосування стовбурових клітин в дитячій неврології. Автор навів статистику, згідно з якою в Україні в даний час зареєстровано 19735 дітей з церебральним паралічем, а методика нейрореабілітації в основному спрямована на пристосування пацієнта до соціуму, хоча основне завдання медичної реабілітації – поліпшення моторних, мовних і когнітивних функцій у таких пацієнтів. Підійти до вирішення останньої проблеми на сьогоднішній день можливо завдяки досягненням сучасних біотехнологій. Автор рекомендує проводити клітинну терапію хворим на дитячий церебральний параліч без ознак вроджених аномалій головного мозку і різних гетеротопій, згідно з даними магнітно-резонансної томографії. Найбільш перспективними в плані прогнозованого позитивного результату доповідач вважає дітей, що народилися з малою вагою і пробули в гіпоксії не більше 2 годин або з числа доношених з геміплегічною формою церебрального паралічу.

Заступник директора кріобанку Інституту клітинної терапії Володимир Шаблій представив доповідь “Плацентарні стовбурові клітини: біологічні характеристики і потенціал клінічного застосування”. Доповідач зазначив, що плацента – це привабливе джерело мезенхімальних стовбурових клітин і стовбурових клітин трофобласта для застосування в регенеративної медицини. Ці клітини відрізняються за походженням, але володіють мультипотентною здатністю диференціюватися в мезодермальну, ендодермальну і ектодермальну клітинні лінії, терапевтичний потенціал яких показаний в ряді преклінічних досліджень. Вченим представлені результати власних наукових досліджень з культивування стовбурових клітин плаценти, проведених на базі Інституту клітинної терапії.

Доповідь на тему “Експериментальні підходи до вивчення терапевтичного потенціалу стовбурових клітин при перинатальній патології центральної нервової системи” представив кандидат медичних наук Цупиков О.М. з Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, акцентувавши увагу на актуальності пошуку немедикаментозних методів корекції функцій ушкодженої центральної нервової системи. Численні дослідження на тваринах з використанням різних експериментальних моделей і сучасних інструментальних методів підтверджують високий терапевтичний потенціал стовбурових клітин різного походження.

Немтінов П.І. представив цікаву доповідь “Аутологічна трансплантація тканини яєчника з метою збереження фертильності у жінок репродуктивного віку з онкологічною патологією”, у якій зробив огляд клінічних випадків народження дітей у жінок після трансплантації замороженої оваріальної тканини. Так, в 2004 р. Donnex J. та співавтори повідомили про народження першої у світі дитини після аутотрансплантації розмороженої кріоконсервованої тканини яєчника, збереженої у жінки з онкологічною патологією, лікування якої характеризувалось високим ризиком розвитку безпліддя. Кріозбереження оваріальної тканини у онкологічних пацієнток перед гонадотоксичним лікуванням – поширена практика в розвинених країнах світу. Так, у Данії з 1996 по 2009 р. кріоконсервування оваріальної тканини провели 386 пацієнткам у віці від 6 місяців до 39,8 років, в Бельгії впродовж 15 років тканину яєчника кріоконсервовано 582 пацієнткам. Станом на 2012 р. в світі народилося 28 дітей у жінок після ретрансплантаціі замороженої аутологічної тканини яєчника. В даний час послуга кріоконсервування репродуктивних клітин і тканин, в тому числі тканини яєчника, доступна і в Україні в кріобанку Інституту клітинної терапії.

Представник Луганського медичного університету представив доповідь “Патогенез ендотеліальної дисфункції в фетоплацентарного комплексу при ускладненому перебігу вагітності”, розглянувши, зокрема, роль активації клітин-природних кілерів ендометрію при розвитку ендотеліальної дисфункції в системі “мати-плацента-плід”.

Кандидат медичних наук, завідувач лабораторії клітинних і тканинних культур ДУ “Інститут генетичної та регенеративної медицини НАМН України” Кирик В.М. у своїй доповіді розглянув роль ендотеліальних прогеніторних клітин у розвитку прееклампсії, зробивши висновок, що зміна кількості циркулюючих ендотеліальних прогеніторних клітин в крові вагітних може виступати додатковим маркером у ранній діагностиці і профілактиці прееклампсії а також свідчити про ризик патології плоду.

Таким чином, представлені на конференції дані показують, що розвиток нових напрямків клітинної терапії та сучасних біотехнологій відкриває нові можливості для лікування широкого ряду соціально значущих захворювань і поліпшення якості життя пацієнтів.

 

Leave a Comment