ВПЛИВ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ ЯДРОВМІСНИХ КЛІТИН ПУПОВИННОЇ КРОВІ НА ПРОЯВИ ТА ПРОГНОЗ РЕФРАКТЕРНОЇ ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ

Головна/2016, Том 4, № 1/ВПЛИВ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ ЯДРОВМІСНИХ КЛІТИН ПУПОВИННОЇ КРОВІ НА ПРОЯВИ ТА ПРОГНОЗ РЕФРАКТЕРНОЇ ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ

ВПЛИВ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ ЯДРОВМІСНИХ КЛІТИН ПУПОВИННОЇ КРОВІ НА ПРОЯВИ ТА ПРОГНОЗ РЕФРАКТЕРНОЇ ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ

Усенко О. Ю., Якушев А. В., Костилєв М. В., Оніщенко В. Ф.

ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова НАМН України”, Київ, Україна

Резюме

Представлено результати проспективного нерандомізованого обсерваційного дослідження без контрольної групи, спрямованого на оцінку перебігу серцевої недостатності (СН) у хворих, яким в поєднанні з традиційною медикаментозною терапією виконували трансплантацію ядровмісних клітин пуповинної крові (ТКПК).

Матеріали: в дослідження було включено 20 пацієнтів з СН ІІА-ІІБ стадії, функціональний клас (ФК) ІІІ-IV за NYHA. ТКПК проводили шляхом однократного внутрішньовенного введення дози клітинного препарату “Кріоконсервована пуповинна кров людини”. До та через 1, 3, 6 та 9 місяців після ТКПК пацієнтам проводили ЕхоКГ-дослідження; за результатами проби із 6-хвилинною ходою визначали толерантність до фізичного навантаження. Визначали концентрацію в крові попередника мозкового натрій-уретичного пептиду (NT-proBNP). Розрахунок ризиків серцево-судинної смерті проводили із застосуванням шкали MAGGIC.

Результати: Вихідний стан хворих характеризувався наявністю вираженої СН зі зниженою скоротливою здатністю міокарду та підвищеними ризиками 1- та 3- річної смерті. Традиційна консервативна терапія (бета-адреноблокатори, інгібітори АПФ, сечогінні засоби) була недостатньо ефективною. Після ТКПК було зареєстровано значне покращення загального стану пацієнтів, збільшення толерантності до фізичного навантаження та, відповідно, зменшення функціонального класу (ФК) СН по NYHA (до ТКПК середній ФК становив 3,2; в післятрансплантаційному періоді – від 2,1 до 2,8). Також після ТКПК відмічено тенденцію до зниження рівня біохімічних маркерів СН (до ТКПК рівень NT-proBNP становив 2370,3 ± 448,9 пг/мл; після ТКПК – від 1198,6 ± 396,3 до 2300,7 ± 403,0 пг/мл) та розрахункового ризику смерті від СН (1-річний – на 10,1-37,4 %; 3-річний – на 9,1-42,3 %, відносно даних вихідного стану). Зниження проявів СН після ТКПК дозволило значно знизити дози застосовуваних сечогінних засобів.

Висновки. Таким чином, при трансплантації ядровмісних клітин пуповинної крові в комплексному консервативному лікуванні СН у пацієнтів виявлено підвищення ефективності призначеної терапії та суттєве зменшення проявів СН.

Ключові слова: серцева недостатність, ядровмісні клітини пуповинної крові, трансплантація клітин

 

Full Text PDF