КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ БЕТА 2-МІКРОГЛОБУЛІНУ, ЕНЗИМІВ, ЦИТОКІНІВ ПРИ ХРОНІЧНІЙ ДИСФУНКЦІЇ РЕНАЛЬНОГО АЛОТРАНСПЛАНТАТА

Головна/2015, Том 3, № 1/КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ БЕТА 2-МІКРОГЛОБУЛІНУ, ЕНЗИМІВ, ЦИТОКІНІВ ПРИ ХРОНІЧНІЙ ДИСФУНКЦІЇ РЕНАЛЬНОГО АЛОТРАНСПЛАНТАТА

КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ БЕТА 2-МІКРОГЛОБУЛІНУ, ЕНЗИМІВ, ЦИТОКІНІВ ПРИ ХРОНІЧНІЙ ДИСФУНКЦІЇ РЕНАЛЬНОГО АЛОТРАНСПЛАНТАТА

Траілін А. В., Плетень М. В., Никоненко О. С., Остапенко Т. І., Єфіменко Н. Ф.

Державний заклад “Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України”, Запоріжжя, Україна

Резюме

Більшість досліджень біомаркерів дисфункції ренального алотрансплантату (РАТ) обмежені раннім післяопераційним періодом і спрямовані на діагностику гострого відторгнення.

Метою дослідження було встановлення додаткових характеристик хронічної дисфункції РАТ шляхом використання неінвазивних біомаркерів сироватки і сечі.

Більшість досліджень біомаркерів дисфункції ренального алотрансплантату (РАТ) обмежені раннім післяопераційним періодом і спрямовані на діагностику гострого відторгнення.

Метою дослідження було встановлення додаткових характеристик хронічної дисфункції РАТ шляхом використання неінвазивних біомаркерів сироватки і сечі.

Матеріали та методи. У 79 пацієнтів з трансплантацією нирки віком від 16 до 59 років визначали активність бета-2-мікроглобуліну (β2-МГ), аланінамінотрансферази (АлАТ), аспартатамінотрансферази (АсАТ), гамма-глутамілтрансферази (ГГТ), лужної фосфатази (ЛФ), N-ацетил-β-D-глюкозамінідази (НАГ) та концентрації інтерлейкінів (ІЛ-2, ІЛ-8, ІЛ-10).
Результати. Хронічна дисфункція РАТ характеризувалась підвищенням концентрації в сироватці ІЛ-10 і β2-МГ, а в сечі – збільшенням концентрації β2-МГ, ІЛ-2 та ІЛ-8, і підвищенням активності НАГ, ЛФ, АсАТ, ГГТ. При мультиваріантному регресійному аналізі тільки НАГ показав достовірний незалежний зв’язок з хронічною дисфункцією РАТ. Площі під ROC-кривими свідчили, що відмінну і хорошу дискримінуючу здатність при класифікації пацієнтів із задовільною функцією і хронічною дисфункцією РАТ мають концентрації β2-МГ в сироватці і в сечі, а також активність НАГ у сечі.

Висновки. Збільшення концентрації β2-МГ в сироватці свідчить про гломерулярну, а в сечі – про тубулярну дисфункцію РАТ. Збільшення активності НАГ у сечі свідчить про триваюче пошкодження канальцевого епітелію. Підвищення концентрації ІЛ-2 та ІЛ-8 в сечі, і ІЛ-10 в сироватці може вказувати на етіологію хронічної дисфункції РАТ.

Ключові слова: трансплантація нирки; хронічна дисфункція ренального алотрансплантата; бета-2-мікроглобулін; аспартатамінотрансфераза; гамма-глутамілтрансфераза; лужна фосфатаза

DOWNLOAD